Кодекс України з процедур банкрутства підписано. Основні новели.
1. Банкрутство фізичних осіб. Ініціювати його може виключно сама фізична особа. Таке банкрутство розділяється на дві процедури: реструктуризація боргів, яку за своєю суттю можна порівняти з процедурою санації для юридичних осіб, та погашення боргів, що вводиться одночасно з визнанням фізичної особи банкрутом (є по суті аналогом ліквідації юридичної особи).
Метою такого банкрутства для фізичної особи є визнання боржника – фізичної особи звільненою від боргів. Причому таке визнання буде досягнуте у будь-якому випадку: чи то успішне завершення процедури реструктуризації її боргів (відновлення платоспроможності боржника – фізичної особи), чи то визнання її банкрутом.
Єдине, у другому випадку Кодекс про банкрутство визначає деякі негативні наслідки для банкрутів: протягом п’яти років після такого визнання фізична особа не зможе отримати відкриття ще однієї справи про своє банкрутство, а також протягом цього ж періоду буде зобов’язана перед укладанням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності; додатково така фізособа три роки з моменту визнання її банкрутом не вважатиметься такою, що має бездоганну ділову репутацію.
2. Банкрутство юридичних осіб. Одна з основних новацій – відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження за судовим рішенням, яке набрало законної сили, про стягнення з боржника 300 розмірів мінімальних заробітних плат. До того ж Кодекс про банкрутство не містить розміру заборгованості, яка би була необхідною для відкриття такої справи. Отже, маємо наступні висновки: безспірність вимог, все-таки, повинна бути присутня, оскільки, якщо вимога кредитора свідчитиме про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, суд відмовлятиме у відкритті справи. А також така безспірна вимога не повинна бути погашена до підготовчого засідання суду.
